#УрбанПростір

Як знайти публічний простір у своєму місті?

11 серпня 2017

Останні роки стали для України періодом динамічного розвитку урбаністичної культури. Все частіше з'являються цікаві проекти міського розвитку, створюються нові або модифікуються старі публічні простори, формуються групи небайдужих активістів, які власними силами намагаються змінити середовище свого життя, залучити більше людей, владу та бізнес до позитивних змін у місті.

Українські міста поступово стають більш розвинутими, в них запроваджуються нові інфраструктурні рішення та "розумні" технології, як-то поява нових велодоріжок, встановлення ліхтарів чи лавок з сонячними панелями і USB-портами для зарядки гаджетів, розповсюдження зупинок з електронним графіком руху громадського транспорту і навіть з підігрівом. Крім того, відбуваються й більш масштабні зміни, наприклад, перетворення Тернопільської набережної "Циганка" на зразковий публічний простір, рішення про обов'язкове сортування сміття у місті Львові, збільшення кількості наземних переходів у Києві тощо.

Разом з цим поступово трансформується і свідомість містян: приходить розуміння необхідності дбати про своє місто, важливості сортування сміття, роботи над енергоефективністю, переходу на нові, відновлюванні джерела енергії. І хоча в сучасних українських містах залишається багато нерозв’язаних проблем, а деякі експерименти чи рішення міської адміністрації викликають дискусію в колі вітчизняних урбаністів, але позитивні зміни продовжують невпинно підіймати нашу країну на якісно новий рівень, перетворюючи Україну на європейську державу не просто географічно, але й змістовно.

Одне з нагальних питань розвитку українських міст – це наявність комфортних і доступних публічних просторів. За світовими стандартами, громадські місця мають бути безпечними, вільними, комфортними для всіх груп населення, комунікаційними. На жаль, у сучасній Україні більшість публічних просторів перебуває у занедбаному стані. Крім цього, існує ще одна значна проблема – відсутність інформації про вже існуючі й зручні публічні простори. В Інтернеті можна зустріти поодинокі статті або новини про окремі платформи для громадських ініціатив, однак цю інформацію можна знайти лише тоді, коли знаєш, що шукаєш. А пересічний українець може навіть не знати, що у його місті, ба більше - недалеко від його дому, існує безкоштовна платформа, де можна і з друзями зустрітись, і місцевий фестиваль провести, і майстер-клас організувати чи просто відпочити на самоті.

4 серпня у Києві відбулась презентація унікального сервісу "УрбанПростір" – першої інтерактивної онлайн-мапи публічних просторів України. Це сервіс, який покликаний розв’язати проблему інформування українців про публічні простори їхніх міст. У вільному користувач можна знайти місце для відпочинку або роботи, подивитись, як працюють сучасні бібліотеки та музеї, розшукати цікаву саме для тебе платформу громадських ініціатив.

Про те, як новий сервіс має вплинути на розвиток українських міст «День» запитав у голови громадської організації «Інститут успішного міста» Анастасії РУДЕНКО.


«РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА ПОТРЕБУЄ МІСЦЬ, ДЕ ГЕНЕРУЮТЬСЯ НОВІ ІДЕЇ»

- Розкажіть, як у вашої команди виникла ідея створити сервіс публічних просторів України?

- Громадянське суспільство зароджується там, де починається стурбованість суспільними питаннями, а не лише буденно-приватними. І це вимагає вільних просторів для комунікації – місць формування громадської думки та участі громадян у житті міста у різних сферах, де проходить активне соціальне життя, відбувається спілкування, інформаційний та культурний обмін, генеруються нові ідеї, які сприяють загальному розвитку суспільства.

Як ви знаєте, в Україні зараз не так багато громадських місць, які відповідають міжнародним стандартам публічного простору. Тим не менш за останні роки в країні активізувався процес створення, реконструкції, модифікації міських публічних просторів. Ми можемо побачити чудові приклади, зокрема відомі у Києві – парк "Наталка, "Самосад", сквер Небесної сотні, у регіонах – мистецькі простори "Теплиця" у Слов’янську та "ВІЛЬна ХАта" у Краматорську, ініціатива "Сад поруч" у Дніпрі, проект "Бандера Square" у Луцьку, дуже класний парклет, що нещодавно з’явився у Хмельницькому. Але часто виникає ситуація, коли про подібні ініціативи не знають не те що в Україні, навіть у місті, де вони існують, або в регіоні. До того ж не всі знають, що створення або модифікація цих публічних просторів ініційована та втілена активними й небайдужими громадянами, громадськими ініціативами та організаціями.

Тож ідея проекту виникла тоді, коли ми усвідомили, що більшість українців навіть не підозрюють про наявність зручних публічних просторів у їхньому місті. Ми вирішили зібрати та розповісти про ці простори усім охочим.


«НЕ ЗАВЖДИ ПОТРІБНІ ВЕЛИКІ КОШТИ, ЩОБ ЗМІНИТИ СВОЄ МІСТО»

- Тож основна мета вашого проекту – інформування про комфортні публічні простори? Чи є ще якісь функції, які має виконувати «УрбанПростір»?

- Основна мета створення такого сервісу - популяризація публічних просторів та поширення інформації про наявні вільні простори. Ми прагнемо показати людям, що все в їхніх силах і не завжди потрібні великі кошти та ресурси, щоб змінити своє місто.

Однак на цьому функціонал не закінчується. У майбутньому ми плануємо представити додаткову функцію – кожен зможе розповісти і про «проблемний» публічний простір у своєму місті. Це, на нашу думку, сприятиме активізації місцевих спільнот, об'єднанню активістів, громадських ініціатив та організацій навколо вирішення місцевих проблем, насамперед покращення міського простору та створення зручних місць для себе.

- Ви сказали, що багато українців не знають про існування публічних просторів у їхньому місті. А як ваша команда знаходить дані про такі місця?

- «Інститут успішного міста» давно збирає успішні приклади публічних просторів Україні, тож у галузі міських змін ми орієнтуємось досить добре. На початок практичної реалізації проекту в нас вже була ґрунтовна теоретична база, яку ми збирали роками. Інформацію про простори ми збираємо самостійно, долучаючи волонтерів та небайдужих активістів. В Україні, на жаль, не існує жодного реєстру публічних просторів. Та й самого офіційно затвердженого визначення «публічний простір» наразі не існує.

«УрбанПростір» передбачає постійне оновлення. Зараз на карту нанесено вже понад 160 публічних просторів з 15 областей України і майже 40 міст.

Систематизувавши інформацію про публічні простори завдяки сервісу, ми прагнемо допомогти іншим розширити межі власного сприйняття міста, а згодом долучити і їх до творення. Кожен охочий може долучитися до розширення проекту, додавши на карту місце через спеціально розроблену форму на веб-сайті. Слід зазначити, що за півмісяці після запуску сайту саме користувачі, різні активісти додали на простір близько 50 локацій.


ОБИРАЙ СВІЙ ПУБЛІЧНИЙ ПРОСТІР

- Розкажіть, як працює ваш сервіс. Як користувачам знайти цікавий для них простір?

- Сервіс має вигляд інтерактивної мапи, на якій позначено платформи громадських ініціатив (арт-простори, творчі майстерні), зелені громадські простори (сквери, парки, набережні), сучасні бібліотеки та музеї, коворкінги. Кожному типу простору відповідає своя іконка.

Можна обрати цікавий вам простір на мапі України або звузити локацію пошуку, обравши наявне місто з випадаючого списку над мапою. Зараз там перелічені ті міста, які вже представлені на сервісі. І там ви можете обрати свій публічний простір.

При натисканні на потрібний об’єкт відривається вікно, де вказана вся необхідна інформація: назва, адреса, режим роботи, контактні дані. Якщо натиснути у цьому вікні кнопку «Детальніше» - вам відкриється більш детальна інформація, фото місця, яке вас цікавить, відображення на googl-мапі, де можна прокласти маршрут. Також на цій сторінці же можна залишити свій коментар, питання чи побажання щодо розширення наявної інформації.


КОВОРКІНГ - МОДЕЛЬ ВІЛЬНОЇ І НЕЗАЛЕЖНОЇ РОБОТИ

- Чому ви вирішили додати коворкінги на мапу публічних просторів?

- У світі активно розвивається нерухомість нового формату для фрілансерів, маркетологів, стартаперів та IT-підприємців, де можна зняти робоче місце на місяць, день або навіть кілька хвилин. Коворкінг - модель роботи, коли працівники залишаються вільними і незалежними і використовують вільний публічний простір для своєї діяльності. Займаються своїми справами вони або в спеціальних коворкінг-центрах або в креативних просторах.

Читачі нашої сторінки у Facebook часто звертаються до нас з проханням допомогти їм знайти ту чи іншу інформацію. І серед їхніх запитів пошук інформації про наявні у їхньому місті коворкінги був чи не найчастішим. Це мотивувало нас додати на мапу окрему групу простору – коворкінг.

Варто зазначити, що в Україні вже існують абсолютно безкоштовні коворкінги. Наприклад, America House, студентський коворкінг Belka або коворкінг під відкритим небом у парку «Наталка». Так, таких прикладів поки що небагато, але вони є. І їх стає все більше.