#УрбанПростір

УрбанПростір: онлайн-мапа публічних просторів України

01 травня 2018

Як народилась ідея проекту «УрбанПростір», та з кого складається команда?

За останні роки в Україні з’явилося багато чудових публічних просторів, вільних платформ-ініціатив, активізувався процес реконструкції парків, скверів. Відомі приклади у Києві — парк «Наталка», «Самосад», сквер Небесної сотні, у регіонах — мистецькі простори «Теплиця» у Слов’янську та «ВІЛЬна ХАта» у Краматорську, ініціатива «Сад поруч» у Дніпрі. Але часто виникає ситуація, коли про подібні ініціативи не знають не те що в Україні, а навіть у місті або регіоні, де вони існують. До того ж, не всі знають, що створення або ревіталізація цих публічних просторів ініційована та втілена активними й небайдужими громадянами, громадськими ініціативами та організаціями, а не кимось «зверху». 

І тут же була зустрічна проблема, з існуванням якої не раз стикалися — громадські організації хотіли поїхати презентувати свої проекти у регіони. Проте вони не знали куди, піднімали всіх знайомих, які б допомогли організувати, чи шукали майданчики у місцевих готелях за чималі гроші. І для всіх було здивуванням, коли я розповідала, що, наприклад, у моєму рідному місті Слов’янську — аж десять публічних просторів, три з яких працюють у якості платформ-ініціатив та ідеально підходять для проведення зустрічей.

Тож ідея проекту виникла, коли ми усвідомили, що більшість українців навіть не підозрюють про наявність зручних публічних просторів у регіонах. Між тим, це чудові місця, куди можна прийти на лекцію для професійного вдосконалення, духовного росту або всебічного розвитку. І просто як платформу для нетворкінгу використати для слухачів чи своєї команди. Ми вирішили розповісти про такі локації усім охочим, та для цього створили онлайн-мапу публічних просторів всієї України. Тепер маємо змогу сказати: перестаньте жалітися, у ваших містах є де комфортно проводити час, а головне — є активістська культура та небайдужі люди.

Збирали інформацію волонтери нашої громадської організації «Інститут успішного міста». Постійно в команді працює 4 людини, один з них – програміст, який втілює наші ідеї у реальність. Перед цим була створена база «Відкрита школа», яка об’єднала інформацію про всі школи України.

А як щодо труднощів, які проблеми трапляються на вашому шляху?

В Україні наразі немає загальноприйнятого або затвердженого поняття «публічний простір». Тож одна з проблем, з якою ми зіткнулися — які саме простори ми можемо так класифікувати. Зупинилися на тому, що це локації, створені спеціально для соціальних інтеракцій, публічного життя і реалізації громадянських свобод. Так що на нашому сайті ви знайдете коворкінги, платформи громадських ініціатив (арт-простори, творчі майстерні), зелені громадські простори (сквер, парк, набережна), сучасні бібліотеки і музеї. Сумнівалися і щодо коворкінгів, бо здебільшого вони працюють на платній основі. Але все ж таки включили і цю категорію, адже існує ціла низка безкоштовних. Наприклад, у Києві, America House, студентський коворкінг Belka та багато інших. І взагалі, коворкінг-центри та креативні простори це вже невід’ємна частина міської культури. Звичайно, ми покрили своєю мапою ще не всі міста і могли ненавмисно пропустити публічний простір в якомусь із них. У нас не так багато волонтерів з різних регіонів, як хотілося б. Проте долучитися до розширення проекту може кожен — на сайті «УрбанПростір» є спеціально розроблена форма «Додати простір», і ми залюбки внесемо на мапу вашу інформацію.

Що мотивує працювати кожного дня задля розвитку «УрбанПростір»?

Ми прагнемо показати людям, що все в їхніх силах, і не завжди потрібні великі кошти та ресурси, щоб змінити своє місто. У нас наприкінці минулого року з’явилася функція розповісти про «проблемний» публічний простір у своєму місті. І це був саме запит від наших підписників у соціальних мережах, від активних людей. Ми підтримали ідею, адже це очевидно сприятиме активізації місцевих спільнот, покращенню зв’язків, об’єднанню активістів, громадських ініціатив та організацій навколо вирішення місцевих проблем, насамперед покращення міського простору, та створення зручних місць для себе. Відчуття долучення до культури перетворень у містах надихає.

Що ви плануєте на цей рік у рамках проекту?

Хочемо активізувати роботу над систематизацією проблемних просторів, навколо яких можна об’єднуватися, добиватися їх змін. Хочемо продовжувати наповнювати нашу онлайн-мапу новими просторами, бо інформацію про їхню появу можна зустріти ледве не кожного тижня у ЗМІ по всій Україні. Наразі на мапі трохи більше 200 просторів. Але вони ростуть, немов гриби. Тішимося, що назустріч таким ініціативам іде місцева влада і навіть центральна, зокрема, Міністерство молоді та спорту взяло курс на підтримку молодіжних хабів. До речі, однозначним лідером у цьому питанні є Донецька область, де було ухвалено рішення про створення в регіоні 85 сучасних молодіжних центрів.

Що, на вашу думку, заважає розвитку проекту та є проблемою?
Хвилеподібна робота. У нас так: з’явилася ідея, реалізували, провели масовану інформаційну кампанію, отримали відгуки та нові простори. І все затихає. Потім все починається знову. Дуже хочеться більш системної, послідовної праці.

Як можна допомогти розвитку проекту усім охочим?

Найважливіше, що кожен може внести простір або одразу кілька локацій свого міста на мапу через спеціально розроблену форму на веб-сайті. Окрім того, на сайті у нас є розділ «Публікації», тож, якщо хочете писати про розвиток урбаністики або створити якісь репортажі, інфографіку, — чекаємо на вас. Контактна інформація є на сайті, і завжди відповідаємо через сторінку «УрбанПростір» у Facebook.

Розкажіть про особливості роботи команди-організаторів.

Я би сказала, що у нас «горизонтальна» структура прийняття рішень, адже цікавимося поглядом кожного. Разом з тим запорука успіху проекту — це грамотний розподіл функцій у команді, коли кожен знає, за що відповідає. Важливою є довіра між членами команди. Ми можемо бути різними за темпераментами, захопленнями. Я вважаю, що це добре, адже ми взаємо доповнюємо один одного. Головне, що ми розділяємо загальні цінності і бажання зростати разом.  

Яку пораду ви могли б дати читачам журналу PROactive щодо того, як розпочати свій соціальний проект?

Ключове — це вірити у те, що робиш, у свою ідею. І коли відчуваєш, що твоя ініціатива здатна досягти великих цілей, змінити щось на краще, то не зупинятися.

Якщо зараз немає команди, або фінансових ресурсів для реалізації — вдосконалюйся сам, отримуй знання у тій галузі, ставай професіоналом. Відвідуй нетворкінги, знайомся з людьми, не бійся розповідати про свою ідею. Саме так, крок за кроком, я і знаходила однодумців.

     Дорогу здолає той, хто йде.
     
    Віка Свідерська, Рroactive.in.ua